Если что-то разбили в магазине...
Apr. 24th, 2010 09:31 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Коли ви, вибираючи продукт у супермаркеті, випадково зачепили сусідню упаковку з макаронами чи пляшку пива і воно розбилося, то платити за товар ви не зобов’язані.
У західних магазинах у таких випадках діє принцип “покупець завжди правий”. Вважається, що він є беззахисним порівняно із бізнесом і державними установами. Тому на захист споживача різні держави створюють закони, а також керуються Декларацією ООН “Керівні принципи із захисту споживачів”.
Українські закони нашу ситуацію прямо не передбачають, але теж виступають проти примусового “впихання” розбитої пляшки, пояснює експерт із питань захисту прав споживачів проекту “Спільнота споживачів та громадські об’єднання” Наталія Бородачова.
Фахівці радять тримати себе у руках – тільки тоді можна обстояти свої права. Якщо продавець не погоджується з вашими усними аргументами – варто написати заяву на ім’я керівника торговельного підприємства із проханням не пред’являти вимоги про сплату за розбитий товар на підставі Закону України “Про захист прав споживачів”.
Не забудьте простежити за реєстрацією заяви! Якщо не допомагає, зверніться за допомогою до облуправління у справах захисту прав споживачів.
Право на таку поведінку покупцеві у супермаркеті надають такі статті Закону України “Про захист прав споживачів”:
— Стаття 17, пункт 2: “Продавець (виконавець) зобов’язаний усіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача здобувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту”.
— Стаття 19, пункт 1: “Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає яку-небудь діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною”.
— Стаття 19, пункт 4: “Агресивною вважається підприємницька практика, що фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу й істотно впливає або може впливати на волю вибору або поводження споживача відносно придбання продукції”.
— Стаття 19, пункт 5: “Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої й недвозначної згоди на її придбання”.
http://community.livejournal.com/ja_mamusia/451981.html
У західних магазинах у таких випадках діє принцип “покупець завжди правий”. Вважається, що він є беззахисним порівняно із бізнесом і державними установами. Тому на захист споживача різні держави створюють закони, а також керуються Декларацією ООН “Керівні принципи із захисту споживачів”.
Українські закони нашу ситуацію прямо не передбачають, але теж виступають проти примусового “впихання” розбитої пляшки, пояснює експерт із питань захисту прав споживачів проекту “Спільнота споживачів та громадські об’єднання” Наталія Бородачова.
Фахівці радять тримати себе у руках – тільки тоді можна обстояти свої права. Якщо продавець не погоджується з вашими усними аргументами – варто написати заяву на ім’я керівника торговельного підприємства із проханням не пред’являти вимоги про сплату за розбитий товар на підставі Закону України “Про захист прав споживачів”.
Не забудьте простежити за реєстрацією заяви! Якщо не допомагає, зверніться за допомогою до облуправління у справах захисту прав споживачів.
Право на таку поведінку покупцеві у супермаркеті надають такі статті Закону України “Про захист прав споживачів”:
— Стаття 17, пункт 2: “Продавець (виконавець) зобов’язаний усіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача здобувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту”.
— Стаття 19, пункт 1: “Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає яку-небудь діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною”.
— Стаття 19, пункт 4: “Агресивною вважається підприємницька практика, що фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу й істотно впливає або може впливати на волю вибору або поводження споживача відносно придбання продукції”.
— Стаття 19, пункт 5: “Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої й недвозначної згоди на її придбання”.
http://community.livejournal.com/ja_mamusia/451981.html